tuitikki: (Default)
Любі всі,

Ми з ноутом бомжуємо. 

Там де я тепер ночую нема інтернету - переїхала у новий гуртожиток. Тому сьогодні до 12 була у лабі. А от зараз сиджу у супермаркетику на тер універу. Навколо футбол і знайомих іноземців пачка - такі я як ,чи що? =)

Це все мегапрекрасно, але нащо мені СТІЛЬКИ речей. Збиралась жахливо довго та складно. Але все було добре. Цікаво, що спала 4 години уночі, не їла майже нічого і цілком нормально таскала ті пакунки. Християнска община місцева помогла. Вони таакі навязливі, але сьодні я неймовірно вдячна їх богу, що він мені помогає. Піду у вересні у гості до жінки що мені речі возила. Ще трохи речей на таксі везли. Ще трохи руками.

Щойно задала звіт про фінальний проект із програмування. Думала він до 12 вечора, а він виявився до пятої ранку. Добре що я не помітила - інакше писала б дло пятої.

Післяпіслязавтра вдома.

Цьом.

ЗІ Може в літаку напишу пості про нашу поїздку на інший берег. Це було магічно. А ночували ми у храмі... ну, побачите.
tuitikki: (Білочка!)
Добрий день, вечір, ранок, чи що там в нас в Україні-ненці)

Ще одна маленька подорож переборола мою лінь і потрапила у вигляді фотозвіту на сторінки журналу.

Отже цього разу ми поїхали кататися на каруселях. Оскільки наша головна провідниця нічого не знає з англійської, то дізнались ми про це тільки коли приїхали на місце =) Їздили ми з хазяйкою лавки з чаєм, де ми щодня щось купуємо. Одного дня вона просто спитала чи ми не хочемо з нею кудись. А потім випливло і 6 людей і два автомобіля і ночівля у неї вдома. Але все по-порядку...



Далі. Багато фото і мало тексту.  )
tuitikki: (Білочка!)
Привіт всім. От і я з вами.

Деякі короткі та швидкі витяги із поїздки.

У Хорватії теж прем`єрка і вони її не дуже люблять. У них теж не бачили нафтових угод і теж піднімають ціну на бензин. Це ми вичитували у вранішніх газетах під час вранішньої ж кави. До речі, ніхто не може вижити у такому кліматі без кави вранці. Не тільки такі північні люди як українці)
Про газети варто сказати ще, що їх мова уже не викликає сміху чи здивування. Вона просто засвоюється по мірі необхідності. І дуже пристає. Як ї іх музика. Посилання на Youtube. Посилання на текст. Ця Ruža Crvena мене просто переслідувала.
Ввічливість пристає теж неймовірно. Коли 22 серпня ми прибули до Львова, нас ДУЖЕ ображало, що у нагазинах не посміхаються і не вітаються. Ми цілий день над ними знущалися і віталися-прощалися у надії на їх сором.

І зовсім офтопове але дуже щасливе - я вмію пристойно плавати!!!

Їду

Aug. 10th, 2009 12:46 pm
tuitikki: (Default)
Відлітаю у теплі краї. Цього разу без романтики автобусної мандрівки, але я сподіваюсь що і так буде красиво та добре.
Вернусь 24 серпня. Па!



Проїжджатиму через Львів. Спочатку 12ого але вночі, а потім 21 цілий день. Це дуже втішно)


tuitikki: (Default)
Дивний спокій на душі. Природа, спокій та гармонія буремних річок та нестримного сонця, зелених лісів та чарівно-дощової весни. І все-таки ми, люди, - це частина природи, більше природня, аніж соціальна істота. Природа наш дім, і саме вона може з нами поділитися своїми чарами, своїм, омріяним нами, смертними, спокоєм. Сонце дарує тепло, річки - воду, але вони залишаються і це лише частина нетривкого, але такого потрібного балансу. Так само і ми з вами віддаємо любов, егоїстично знаючи, що від цього її стане лише більше, а нам тільки краще. Ми підемо до спокою, як черепахи до води.
Помер Ігор Пелих. Більше казати нічого не теба. Тихо...
tuitikki: (Білочка!)
Ті самі квіти, що у нас ростуть в горщиках)

цикломен
tuitikki: (дівчина у капелюci)
У нас було лише 15 хвилин. Ми втекли від екскурсії за морозивом - ціна якраз вписалась у наявні форінти. Не звертаючи уваги на нашу проросійську гідшу, що крім всього ще й не знала азів свого ремесла, ми з мамою забігли всередину собору.
Навколо одразу встановилася атмосфера прохолоди та спокою. У церкві співав хор. Судячи з усього це був світський концерт, але це несуттєво. Всередині було багато стендів із описом цікавинок собору. Та мене вразили не камені, що збереглися з якогось там еге-ге-якого-століття, а вразила атмосфера. Цей манірний Будапешт, котрий вже з третього разу впився мені в память нестерпною спекою, нудною екскурсією (подивітся направо - там стоїть памятник великій людині він зробив... еее... велику справу тому йому поставили памятник, а наліво ви побачите імпозантну (чого вони так причепилися до цього слова!) будівлю, та ми вже проїхали... )та атмосферою спринту (бо у нас же НЕМАЄ ЧАСУ!!! ми маємо їхати!) був мені байдужий.
Однак саме тут я зрозуміла і мене вразила ця думка. Будапеште, мені показували лише твою маску, під якою напевне ховається дуже приємне місто, яке живе уже багато столітть своїм незбагненним життям. Поки мені не вдалося ще розгадати твоїх таємниць, але я вірю, що мені ще випаде така нагода.

tuitikki: (дівчина у капелюшку)
На озері Балатон дуже багато лебедів. Вони зовсім ручні і їдять з рук.

swan
tuitikki: (Трояндочка)
В Будапешті немало цікавого, зокрема і королівський палац, котрий тепер служить президентською резиденцією. Однак з усього дуже важко зробити якісь цікаві фотографії, крім стандартних листівкових. Це квітничок біля діючої президентської резиденції у Будапешті.
квітничок біля королівського палацу у Будапешті

Піцца

Aug. 13th, 2008 02:00 pm
tuitikki: (вона соромиться)
Це піцца у славному місті Шибенику (назва означає за одною з версій хащі, а зовсім не розбишаку). Піццу там готують правильно - тобто на дровяній печі і тонкому тісті із твердої муки. Чи варто казати, що вона у них там виключно смачна.
до речі саме у цій забігайлівці ми випадково почули із вікна типово іналійський виразний виклик "Peppino, carbonari..!". А тепер пригадайте всі італійські фільми, накладіть іх виразність на ці слова і отримаєте наше враження)

піцца
tuitikki: (Default)
Почну ділитися деякими фотографіями) По-трошки може передам своє захоплення власною долею - потрапити у таку казку, як моя подорож)
tuitikki: (...)

У Львівській області "фосфорна" катастрофа. А...

           ...наші чиновники відбреховуються, намагаються відмовчуватись і стверджують, що вода нейтралізує кислотний оксид, і фосфор - це тяжка сполука...

           ...над Луцьком пливе гарна поетична хмаринка жовтого кольору...

           ...це могло статися майже в центрі Києва...

           ...нам пропонують допомогу, а ми мовчимо...

.           ..мені туди їхати у суботу...

Завтра буде новий день...

tuitikki: (Default)

Дуже гарний підхід до свічки, особливо з точки зору церкви (з блакитної Прохальної церкви у Франківську):

Свічка
З маленької воскової свічки починається наше практичне християнство, залучення до обряду. Неможливо уявити собі православний храм, в якому не запалюють свічок. Чистий віск означає чистоту і неоскверненість людей, які його приносять. Свічка приноситься на знак нашого розкаяння. М’якість і піддатливість воску говорить про готовність послухатися Бога. Горіння свічки символізує запал людини, перетворитися в нове творіння дією вогню Божественної любові.


Богу приємна воскова свічка. Але горіння серця Він цінує більше. Наше духовне життя, участь в Богослужінні не обмежуються свічкою. Вона не звільнить від гріхів, не з’єднає з Богом, не дасть сил до невидимої боротьби. Свічка повна символічного значення, але нас рятує не символ, а справжня суть — Божа благодать.



Profile

tuitikki: (Default)
tuitikki

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 10:46 am
Powered by Dreamwidth Studios