tuitikki: (Лаванда)
І ось ця пора знову прийшла. Ця переоцінка переконань, ця тягучо-панічна саморефлексія на межі сенсу. Безкінечний аналіз суми усіх попередніх виборів і оцінка всіх майбутніх.
Сесія кожного разу примудряється пройтися штормом по найдальшим закуткам мого мозку і винести звідти всі проблеми та всі нестійкі місця у структурі моєї істоти. Це такий собі душевний стресс-тест, де всі змінні ставляться під сумнів.
Мені це подобається, тому що це можливість. Складнощі означають розвиток, криза означає оновлення.
Мені це не подобається, бо це невчасно. Саме зараз мені потрібна вся моя раціоналіність і витривалість, і не потрібна вся ця ценрифуга.
tuitikki: (Лаванда)
Кожного разу кладучи ложку меду в чай, згадую, як вмовляла тайванських чайних продавщиць зробти теплий чай з медом. Справа в тому, що мед втрачає свої властивості при високих температурах. І чесно кажучи, у мене склалось враження, що про це крім мого дідуся знає тільки весь Тайвань. Кожного разу декілька зайвих хвилин мені треба було пояснювати, що нічого страшного, я розумію всі страшні наслідки цього вчинку і беру відповідальність на себе. Якщо в мене виходило донести цю складну думку до дівчинки на тому боці, то до теплого чаю завжди додавалось почуття досягнення. Я досі не можу сказати, я купувала чай чи це відчуття...

00MVWE27A2B2569FD069CDl

到底是蜂蜜綠茶還是成就感?

фотка звідсіля
tuitikki: (чайник)
Знову лягла спати дуже пізно. Знову цілий день намагалась робити щось та вчитися, але так нічого і не зробила, цілісінький день розмінюючись на дрібниці.

(Згадалось:
Крізь гамір дня незмінне завжди,
Заснеш,
заснеш без зір, поете,
життя на звуки розмінявши,
мов золото в дрібні монети.)


От так день за днем. І тоді вже й не можеш собі дозволити відпочинок, бо навіть не зрозуміло, чому маєш почуватись втомленим, нічого не робивши. Ближче до ночі, покопавшись у собі, розумію, що, мабуть, я не можу зосередитись на чомусь складному, але необхідному, просто тому, що я не хочу зосереджуватись на реальності. Від того, що ця реальність мені не подобається такою як вона є (а кому подобається?). Ну а це вже втрата набутих позицій. Приймати те що є - необхідна умова щастя, змін та розвитку. А виходить, що я відвертаюсь від усього і весь час поринаю у мрії про те, що буде, було або могло б бути. Постійне незадоволення своїми знаннями, здібностями, "відсутністю часу", втомою, навіть зростом! Життя може і не цукерка, але ж не жити у власних думках -це навіть нудно. Зрештою, "Ну хіба хтось казав тобі, що буде легко?"

Написала цю всю рефлексію і думаю, а може просто виспатись?
tuitikki: (дівчина у капелюшку)
Після ряду рендомних фотошопних перетворень ця красота в усіх відношеннях хороша друкувальна машинка перетворилась наглюкитаке от диво. 

Profile

tuitikki: (Default)
tuitikki

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 10:42 am
Powered by Dreamwidth Studios