tuitikki: (Default)
 Зустріла Хольвінську Лідію Михайлівну на Житомирській. Хто знає, зрозуміє.

То така невеличка вчителька фізики. Розказує діткам байки і час від часу хвізику =) "Шановні пасажири", "смачна задача", "хвізика", "так сталось"... Там цілий словник виразів, понять та шифрів можна скласти. Коротше, я дуже рада. 
tuitikki: (Default)
Вчора вночі усівдомила свій випускний. Про те, з якої теплиці мене випустили і в який світ. Страшний та прекрасний. Підлий, продажний та водночас з честю, гідністю та великою любовю. Я можу сказати набагато більше. Але це не важливо. Просто я розумію, тобто відповідально приймаю новий етап свого життя. Я багато чого втрачаю, але це все правильно. Це захоплює. 
tuitikki: (Білочка!)
Літо ввійшло нарешті у нормальне русло. В голові безліч ідей, у руках безліч занять, поруч котя, полуниця, завтра йду гуляти, потім буде Країна Мрій, Трипільське коло і два випускних (якщо я знайду запрошення на другий у домашньому хаосі).
Чекаю останніх результатів з тестів - англійську мову.

Сьогодні дочитала книгу при презентації "Приезентація в стилі ДЗЕН", Гарр Рейнольдс. Його тези у більшості випадків дуже доречні. Наскільки я розумію, слайди у прентації мають виглядати приблизно так:

слайд

Взагалі не вірте мені. Я просто хочу похизуватися своєю фотографією. :)

Доречі маю проблеми з ласт.фм. Він не хоче нічого фіксувати останні декілька місяців(

І ще одне. З`явилися завдання Українського VІII Всеукраїнського турніру юних біологів.

tuitikki: (Трояндочка)
Дякую Олексі та Машуті за чудову командну роботу!!!

Дякую Турніру Юних Хіміків за актуальну проблему, котра надихнула нас на цей проект.
Дкую яблукам за заголовок
Дякую Міхайльовій Лені за яблучну кислоту.
Хивренку з КНУ за кверцетин.
Дякую Андрію за сорочку!)))
Дякую Нагорній Оксані та поліграфії "Твій Формат" за чудовий стенд.
Дякую Наталії Василівні Дружиніній за її впертість і за готовність нас шпиняти. Без цього ми б просто не пішли на Інтел.
Особлива вдячність Наталії Іванівні Шульгі за цінні поради, завдяки яким ми отримали перше місце.
Дякую організаторам конкурсу Intel ISEF за чудово проведений час!
Спонсорам за нову клавіатуру та дуже круту футболку.
Всім учасникам з якими мені довелось спілкуватися за чудову компанію та достойну конкуренцію.

Дякую журі конкурсу за кропітку роботу і допомогу, та за те, що вони схаменулись і не послали нас в Америку!!!)))

перемога!!!
tuitikki: (чайник)
Фотографувалися на випускний альбом. у фотографа дивні уявлення про те, чим займаються в школі. прийшлося просити видаляти фотку (я сказала йому, що мені потрібна більш цнотлива світлина) і фоткатися заново, де ставила вже я.
Подумалось, що якщо мені не буде чим заробляти  - піду фотографувати.
tuitikki: (Default)
- І що з тебе буде в кінці року?
- Правильно, бліда тінь.


Поки у всіх період післяканікулярної активізації у мене вкрай важкі будні. Тому я буду писати все менше (чи зовсім не писати) і буду рідше читати френдстрічку. Зарання пробачте за некоментування життєвоважливих постів. Все що ви б хотіли мені сказати можна сказати у вигляді коментів до бідь якого посту - я читаю пошту регулярно.

І останнє. Я була б дуже вдячна, якби ви сказали, як ви обрали свою професію, виш а потім роботу? Будь-які поради вітаються)))

А взагалі, все не так погано, як могло б здатися. В крайньому випадку можна на всі заняття і взагалі на все плюнути (коли дістане)))))

Хай все буде пучком)

tuitikki: (Білочка!)
Це жахи! За останній тиждень я загубила три неймовірно важливі речі: свою НЕшарикову ручку, якою я пишу вже чотири роки, зошит, в якому було написано усе, чим я займалася минулого тижня (диференційні рівняння, теорія відносності, лінійна алгебра тощо) і вірша, написаного, як завжди, на якомусь неформатному клаптику паперу. Втішаю себе, що десь воно є. Особливо зошитка. Точно є! Було б дуже прикро не знайти. Це ж навіть не просто річ - це знання.

Минулими вихідними була в Тернополі. Братик поїхав кататися на тролейбусі і бігати по промзоні зі зграєю однодумців, а я так уже, примазалась. І потягала рідних батьків по Тернополю і області. В неділю увечері мені прийшло в гролову, що я не спала на свому ліжку більше тижня! З автобуса додому, поїсти і на поїзд - неймовірні відчуття.
Поки напостити фоток і написати чогось подібного до звіту не можу. фотки на флешці не у мене.

А ще! Я нарешті дочитала Сапковського (Вежа блазнів, Божі воїни) котрі намагалась осилити два роки тому і тепер почала спочатку. Рекомендую людям із сильною волею)))

Спеціально для [livejournal.com profile] ja_oliaяка любить макрозйомку.

Це кавові зерна.







tuitikki: (що прийшов із Заходу)
Підводжу підсумки. Виключно для себе.

27.ІІ - ср 
Перший день після карантину.
Контрольна з фізики. Написала на диво нормально, як на те, що всю тему (постійний струм) прогуляла.
Мат бій з математики. Вирішили з моєю командою ("Похибка репрезентативності version 2.1" ) 3 з 8 задач. Але докласти чи проопонувати нам їх не дали. Сказали - мало, на листочку оформляйте - здавайте.
Один конфуз - маю І місце з олімпіади з зарубіжної лі-ри. Я чесно просто суботу прогулювала без всяких задніх думок! тепер треба готуватись до міста 9 березня.
Почала робити стенд на Intel Еко Україна - Національний етап Inte ISEF (The Intel International Science and Engineering Fair). Ніхто нічого не знає. Як і що оформлювати. В суботу захист. 

28.ІІ - чт

Здала домашку на карантин із геометрії - якихсь 10 задач з 25, але зробила.
Пообіцяла собі нарешті зробити домаху з інформатики.
Роздрукували завдання ТЮХу(Турнір Юних Хіміків, Х.2008)!!! І ми уже почали "розкривати" завдання разом із студентами, що в той день до нас зайшли.
Сиділи будували схему розміщення листочків на стенді. згідно підрахунків - 34 А4, як виявилось ми помилялися.
Вдома зробила стенд і дала на друк.

29.ІІІ - пт
Відкриття Intel Еко Україна. Я розпланувала зранку ще встигнути на лекцію по алгебрі по похідній. Головнв новина отримана на місці СТЕНДИ ТРЕБА БУЛО НА ПЯТНИЦЮ! Істерика. Мене заспокоїв колега, що приїхав раніше, і влаштував мені всі умови, що б зробити стенд по ходу. Справа в тому, що він також ні про що не знав, і рознайомився з усіма волонтерами і вдповідальними, щоб вони йому дозволили і влаштували зробити стенд тут. За пів години я оформила і роздрукувала. Дякую організації Грін Грас Україна (здається) за те, що вони набрали таких хороших волонтерів, бо самі організатори НЕНЦ (Національний Еколого-Натуралістичний Центр) мене мяко кажучи посилали. Цілий день проходило урочисте відкриття - коли я говорила із тими хто приїхав із інших міст вони дивилися на мене з жахом - зробити стенд по ходу. Нічого. Вийшло дуже навіть пристойно.
Вибираємо новий принтер. Здається батьки навіть згодні на багатофункціональний пристрій!!! справа в тому що наш струйник надто старий і на нього вже нема картриджів. І тут він раптом знов почав друкувати. Батьки сказали, що це не відміняє багшатофункціонадьний новий. але я сумніваюсь.

1.ІІІ - сб
... )

2.ІІІ - нд
... )

От і вся казка!  

...

Jan. 12th, 2008 02:47 pm
tuitikki: (Сова)
Якось аж сумно - я дописала і доробила свою МАН (мала академія наук).
А потім доробила домашку на канікули.
А потім мені в школу.
У будні...
tuitikki: (Білочка!)
Сьогодні попрокидалися друзі ЖЖшники)) Віконце у зимовій сплячці?) Я взагалі не знаю, що тут роблю - завтра до біса всіляких річних контрольних і заліків, але все таки я тут.

Сьогодні було декілька пригод, але додому я прийшла з чітким враженням, що все правильно зробила. І це чудово!

Дякую вам усім, за те що ви є!
tuitikki: (Кіт)
Я знаю, що це геть не в мому стилі, але...

Вони це зробили! Вони хоч шось зробили. Вони обрали спікера.

А ще...

До нас в ліцей приїжджав тайванець. Запрошував в Національний Тайванський Університет. Поїдуть десять найкращих, але я навіть не певна, що хочу. Поки можу думати - у мене є ще рік на роздуми. Батьки наче навіть не проти, хоча коли піде до діла, то я сумніваюсь, що мене просто так відпустять.

А ще...

Останньою думкою, котру я памятаю, що сюди не занесла було таке:

А може ми теж динозаври?..

На щось більш інтелектуальне мій мозок неспроможний. Його зїли)
tuitikki: (Первісна людина)
Пишу МАН-івську роботу по біології(це пародія на наукову роботу, "джуніор-версія") про вірус герпесу. Ворд незчисленну кть разів виправляв мене на "Гермес" замість "герпес", що дуже цікаво виглядало у деяких реченнях. Наступним кроком було створити дієслово від слова ГЕРПЕСВІРУСИ, що він сприймав як спонукальну форму у другій особі однини - "Ти герпервіруси".
Як на мене, ворду зі словотвору треба 12 поставити. І медаль дати - "За вагомий внесок у творення української мови"
tuitikki: (Сова)
 Так, я знаю, що багато усього сталося за цей час. Так, я знаю, що пишу якісь особисті дрібниці, у той час, як змінюються глобальні речі. Та просто я згадую про свою незначність, чи краще невпливовість, і мені тоді здається, що насправді я не можу судити такі маштабні речі з свого погляду, що можливо, я надто все ускладню, чи навпаки покажу надто спрощено. І мені, не дивлячись на те, яке враження могло скластися з мого монологу, здається, що все-таки не  слід писати про речі, в яких я не почуваю себе обізнано та компетентною.

Тож перйдемо до цих самих дрібниць))

Сьогодні я зірвалася зі школи в 15:45 (скоріше втекла від нашого завуча з організаційної роботи, а простіше для знаючих - РИБИ)  і полетіла в КМЦ Могилянки, натхненна можливістю потрапити на шаровий концерт Піккардійської Терції. Після декого телефонного виясняння яким раком пройти до нього вияснилось , що КМЦ, це та бандура у радянському бетонному стилі, яку я знаю уже давно. Потім очікуючи, що на мене під час спроби туди прорватися, нападе озброена група людей охорони(десь так це описував мій братик))) я визвонила уже згаданого вище члена моєї родини, щоб він мене провів у актову залу. Після успішного взяття могилянки штурмом при повній відсутності опору)) я таки потрапила на місце очікуваного діяння. По дорозі ми підхопили братового друзяку з Франківська і помчали на якийсь 9(соромно близький!) ряд, де три місця відповідно тримали рюкзак, куртка і сумка мого брата.
Ну і власне почали приймати участь у святкуванні 392 річниці КМА. Найяскравішим моментом став вихід Брюха: зал встав і несамовито плескав ще до того, як Почесний Президент щось встиг сказати. Заспокоїлись ми лише тоді як Брюх у своєму всім знайомому  "дідморозововському" стилі збентежено промовив "Ну сідайте вже...". Бідний Квіт! Він завжди буде стояти у тіні свого великого попередника. Брюха вдягли в професорські шмотки, наділи на нього Клейнод Почесного Президента, він сказав кілька потрібних та гарних слів і принявся за своє улюблене заняття - розказування байок (я зовсім не ставлю під сумнів їхню дійсність, я лише наголошую на своєрідності форми та виконання!). У даному випадку він розказував про те, як добували вони стільці на першу презентацію КМА. Повторювати не буду цю байку, бо у моєму виконанні вона виглядатиме блякло та непереконливо. А взагалі варто б уже видати могилянцям брошурку "Байки Брюховецького, або повчальні історії із життя КМА, не позбавлені гумору". Може варто задуматись?
Далі наче не було нігого незвичного, хіба що варто вімітити, як мило та лаконічно висловилась представниця "Тетра-Пак", після вручення їй сертифікату "Благодійник року". А, так, як я могла забути: ведучим усього цього був Захарійченко. Ну і звичайно було доволі багато приємних (читай ненудних) моментів, які можна зрозуміти лише у контексті.
Отже саме мета моїх відвідин - концерт Піккардійської Терції. Ще під час численних нагороджень та відзнак можна було побачити чорно-білих "пікардійців", що нетерпляче виглядали з-за лаштунків. Потім...

* Слухайте мене репресують, тому не можу дописати, завтра буде концерт. Допишу "Потім..." )) *

Profile

tuitikki: (Default)
tuitikki

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 10:45 am
Powered by Dreamwidth Studios